Rosenthal
тижнів
тижнів
днів
Rosenthal
Компанія Rosenthal була заснована в 1879 році як сімейний бізнес. Засновник компанії Філіпп Розенталь (Philipp Rosenthal) переніс свою майстерню з розпису порцеляни з Верля (Північний Рейн-Вестфалія) до Еркершрайта (Зельб, Баварія). У 1897 році Філіпп Розенталь заснував компанії Bauer, Rosenthal & Co. у Кронаху та Philipp Rosenthal & Co. AG. У 1908 році Розенталь придбав фабрику з виробництва порцеляни Thomas у Марктредвіці, а також порцелянову компанію Zeidler & Co.
У 1921 році компанія стала акціонером виробника порцеляни Krister Porzellan-Manufaktur (KPM) у Валбжиху (Сілезія), а з 1936 року компанія повністю належала Rosenthal Group. У 1945 році завод було закрито, але бренд було відроджено в 1951 році і він використовувався до 1971 року.
У період націонал-соціалізму Філіппу Розенталю через його єврейське походження довелося залишити підприємство в 1934 році. Рада директорів і Наглядова рада виступили проти Розенталя та вжили різних заходів, щоб завадити йому використати своє право голосу для зміни складу Правління та Наглядової ради. Нацистську партію попросили підтримати продаж голосуючих акцій особам, які були налаштовані проти Розенталя. Проте нацистський режим не пішов на пряму конфронтацію з Філіппом Розенталем, щоб не ставити під загрозу міжнародну діяльність компанії. Смерть Філіппа Розенталя в 1937 році відкрила шлях до влади спадкоємцям компанії та антисемітському виконавчому комітету.
У 1936 році Rosenthal придбала порцелянові заводи у Вальдерсхофі та Thomas у Вайденберзі. У 1939 році була заснована компанія з виробництва ізоляторів Rosenthal Isolatoren GmbH (RIG) з філіями у Зельбі та Хеннінгсдорфі поблизу Берліна. У 1939 році компанія отримала назву Rosenthal Porzellan AG. 27 березня 1941 року був прийнятий «Указ про компанії та комерційні підприємства» (Verordnung über Firmen von entjudeten Gewerbebetrieben (RGBl I 1941, S. 177)[1]), який зобов’язував відмовлятися від співпраці з єврейськими управлінцями та передбачав ліквідацію єврейських підприємств, зокрема й Rosenthal. Члени ради директорів компанії, які належали до арійців, звернулися безпосередньо до міністра пропаганди Йозефа Геббельса з проханням зберегти компанію та отримали дозвіл на використання старої назви[2].
У 1950 році компанію очолив син засновника Філіппа Розенталя, Філіпп Розенталь молодший, який повернувся з Великої Британії, куди виїхав під час війни. У повоєнний період компанія стала лідером у сфері дизайну порцеляни. У 1960 році в Нюрнберзі було відкрито дизайнерську студію Rosenthal Studiohaus. У 1972 році відкрилася меблева фабрика Rosenthal Einrichtung.
З початку 1950-х років Rosenthal тісно співпрацює з відомими дизайнерами та художниками. Завдяки цьому компанія стала одним із законодавців трендів у сучасному дизайні.
У повоєнний час до співпраці були запрошені спочатку американські дизайнери, такі як Річард Летем (Richard S. Latham)[3] і Раймонд Лоуї, а з 1960-х років — переважно скандинавські дизайнери, зокрема Тапіо Вірккала, Бйорн Вінблад і Тімо Сарпанева. Вони створили сучасні сервізи та сувенірні вироби з порцеляни й скла. У 1961 році ці розробки були виокремлені в окремий дизайнерський бренд «Studio Line».
На сьогодні понад 150 художників, дизайнерів та архітекторів брали участь у створенні робіт під брендом Rosenthal[4]. Серед них такі відомі імена, як Вальтер Гропіус, Луїджі Колані, архітектори Маріо Белліні (Mario Bellini) та Альдо Россі, британські мінімалісти й постмодерністи Джаспер Моррісон (Jasper Morrison), Дороті Хафнер (Dorothy Hafner), Пауль Вундерліх, Рон Арад (Ron Arad), а також Енцо Марі (Enzo Mari) та Константин Ґрчич (Konstantin Grcic)[5].
Було створено широкий асортимент продукції, яка сьогодні охоплює різноманітні стилі — від класики до авангарду — і має колекційну цінність[6][7].
